заводити

заводити
I -джу, -диш, недок., завести́, -еду́, -еде́ш, док., перех.
1) Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди-небудь, до чогось. || Відводити куди-небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати, вставляти і т. ін. предмети куди-небудь.
2) Вести, відводити куди-небудь далеко або не туди, куди потрібно. || перен. Примушувати вийти за межі бажаного, можливого і т. ін.
3) розм. Будувати, відкривати, засновувати що-небудь. || Впроваджувати, застосовувати що-небудь. || Набувати, засновувати що-небудь. || Відпускати, запускати (вуса, бороду і т. ін.). || Створювати сім'ю, знаходити собі друзів, знайомих і т. ін. || Налагоджувати, зав'язувати з ким-небудь (знайомство, дружбу, контакти і т. ін.).
4) Запроваджувати, вводити, встановлювати; робити звичайним чи обов'язковим.
5) розм. Робити записи, вписувати, занотовувати що-небудь.
6) Починати, затівати і т. ін. що-небудь. || без додатка. Починати заспів чи вступати в розмову, звертатися до кого-небудь. Заводити своєї.
7) Починати вести що-небудь (ділові папери, щоденник, альбом і т. ін.).
8) Приводити в дію що-небудь (механізм, мотор і т. ін.).
9) розм., рідко. Зволікати, запізнюватися з виконанням чого-небудь.
10) розм., перен. Приводити (привести) кого-небудь (перев. словами, розмовами) в збуджений стан.

II -джу, -диш, недок.
1) Видавати низькі протяжні звуки, вити, завивати, кричати (про тварин і деяких птахів).
2) Голосно плакати, приказуючи, голосити (про людей).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "заводити" в других словарях:

  • заводити — [заво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • заводити — ридати [X] …   Толковый украинский словарь

  • заводити — 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заводити 2 дієслово недоконаного виду завивати …   Орфографічний словник української мови

  • заводити — воджу, водиш, Пн. 1. Вести, підводити куди небудь, відводити. 2. Завести механізм годинника, щоб він йшов. 3. Плакати, завивати різними голосами, кричати …   Словник лемківскої говірки

  • заводити — плакати (што так заводиш) …   Лемківський Словничок

  • знайомитися — (заводити знайомство з ким н.), спізнаватися, спізнатися, пізнаватися, пізнатися, спізнавати, спізнати, зазнайомлюватися, зазнайомитися …   Словник синонімів української мови

  • Княжии — Княжий княжии, ая, ое; княжь, я, е прилаг. к князь (1): Тогда при Олзѣ Гориславличи сѣяшется и растяшеть усобицами; погыбашеть жизнь Даждь Божа внука; въ княжихъ крамолахъ вѣци человѣкомь скратишась. 16 17. И пришъдъ Иисусъ въ домъ къняжъ. Остр.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • люди — (1) 1. Подданные: Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше, а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. 36. 1093: И нача (Всеволод) любити смыслъ уных, свѣтъ творя с ними; си же начаша заводити и, негодовати… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • негодовати — НЕГОД|ОВАТИ (50), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1. Испытывать, проявлять негодование, гнев по отношению к кому л., чему л.; роптать, возмущаться: и ерьтикомъ негодова (πρоσоχϑήσας) ЖФСт XII, 126 об.; обаче негодовавъше сами при˫атыихъ ради. (ἀγανανακτήσαντες)… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • диспозиция — и, ж. disposition f., нем. Disposition, пол. dyspozycyja <, лат. dispositio. 1. Распоряжение, усмотрение; воля, власть. Сл. 18. Кго Царского Величества Всемилостивейшей диспозиции и решению представляется <сей пункт договора> . 4. 7.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»